1. Землевласник у феодальній системі, який володів землею (феодом) на правах васальної залежності від сюзерена (вищого феодала) та мав у своєму підпорядкуванні залежних селян.
2. Представник панівного класу в епоху феодалізму, що мав у власності землю та керував життям населення на своїй території, маючи над ним судову, адміністративну та військову владу.