1. Філософський напрям, заснований Едмундом Гуссерлем, що розглядає свідомість як джерело усіх явищ (феноменів) і пропонує метод їх опису без попередніх припущень про їхню реальність чи причини.
2. У ширшому сенсі — описовий підхід до вивчення будь-яких явищ, що ґрунтується на безпосередньому спостереженні та аналізі досвіду, без залучення теоретичних пояснень або гіпотез.
3. У науці (наприклад, у психології, соціології) — якісний метод дослідження, спрямований на глибинне розуміння суб’єктивного життєвого досвіду людини через опис переживань, відчуттів та їхніх значень.