феномен

[fɛnomɛn] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Незвичайне явище, рідкісний факт, що викликає подив своєю унікальністю або незвичністю.

  2. У філософії: будь-яке явище, що дане в досвіді та сприйняття, об’єкт чуттєвого пізнання, на відміну від ноумена (непізнаваної сутності, “речі в собі”).

  3. Людина, яка чимось надзвичайно виділяється, диво природи або має виняткові здібності.

  4. У науці: спостережуване явище або факт, що потребує пояснення та є об’єктом вивчення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. феномени, р. феномена, д. феноменові, з. феномен, о. феноменом, м. феномені, к. феномене

Більше записів