1. Філософське вчення, що визнає пізнання лише явищ (феноменів), а не сутності речей, які вважаються непізнанними.
2. У мистецтві: напрям, що прагне до максимально точної передачі зовнішніх, чуттєво сприйманих явищ дійсності, часто з акцентом на випадкових деталях.