фенацетин

1. Хімічна сполука, синтетичний препарат з групи анільдів, що має знеболювальну та жарознижувальну дію; раніше використовувався в медицині як анальгетик, але через високу токсичність і побічні ефекти (особливо на нирки і кров) його застосування заборонене.

2. (У хімії) Органічна речовина, ефір пара-етоксифенілуксусної кислоти, білі кристали; технічна назва — ацетофенетидин.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |