фельдфебельський
[fɛlʲdfɛbɛlʲsʲkɪj] Прикметник
Буква:Ф
Значення
-
Військове звання, яке існувало в арміях деяких країн, зокрема в російській імперській армії до 1917 року, де фельдфебель був найстаршим унтер-офіцерським званням у піхоті, артилерії та інших родах військ, відповідне сучасному званню «старшина».
-
Стосовний до фельдфебеля, властивий йому; такий, що належить фельдфебелю.
-
Переносно: суворий, грубий, владний, характерний для поведінки деяких унтер-офіцерів старого зразка.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фельдфебельський, р. фельдфебельського, д. фельдфебельському, з. фельдфебельського, о. фельдфебельським, м. фельдфебельськім