1. Військове звання, яке існувало в арміях деяких країн, зокрема в російській імперській армії до 1917 року, де фельдфебель був найстаршим унтер-офіцерським званням у піхоті, артилерії та інших родах військ, відповідне сучасному званню «старшина».
2. Стосовний до фельдфебеля, властивий йому; такий, що належить фельдфебелю.
3. Переносно: суворий, грубий, владний, характерний для поведінки деяких унтер-офіцерів старого зразка.