файний

1. (розм.) Прикметник, утворений від власної назви “Файна” (ім’я або прізвище), що вказує на належність до конкретної особи чи об’єкта, пов’язаного з нею.

2. (спец., іст.) Стосовний до файів — представників давнього германського племені, що мешкало на території сучасної Данії та Німеччини; файський.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |