фатичний

[fɑtɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:Ф

Значення

  1. (в лінгвістиці) Пов’язаний з фатичною функцією мовлення, тобто спрямований на встановлення, підтримання або переривання комунікативного контакту, регулювання взаємодії між співрозмовниками, а не на передачу фактичної інформації (наприклад, привітання, формули етикету, розмова про погоду).

  2. (у культурі та антропології) Стосовний до ритуальних дій, обрядів, звичаїв або висловлювань, що мають символічне, соціально-інтеграційне значення, а не практичну мету.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фатичний, р. фатичного, д. фатичному, з. фатичного, о. фатичним, м. фатичнім

Більше записів