Значення
-
(Ботаніка) Про дерево або кущ: такий, що має вузьку, колоноподібну крону з гілками, спрямованими майже вертикально вгору (наприклад, про деякі види тополі, ялівцю, туї).
-
(Архітектура) Про споруду або її елементи: високий і вузький, стрункий; такий, що нагадує своєю формою фастигіатні рослини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фастигіатний, р. фастигіатного, д. фастигіатному, з. фастигіатного, о. фастигіатним, м. фастигіатнім, к. фастигіатний