1. Представник релігійно-політичної течії в юдаїзмі в Стародавній Юдеї (II ст. до н.е. — I ст. н.е.), що відстоювала строге дотримання Закону Мойсея та усних переказів, відомий також як книжник.
2. (Переносне значення) Людина, яка формально, лицемірно дотримується правил, обрядів, моральних норм, нехтуючи їхнім справжнім духом; лицемір, ханжа.