Значення
-
Представник релігійно-політичної течії в юдаїзмі в Стародавній Юдеї (II ст. до н.е. — I ст. н.е.), що відстоювала строге дотримання Закону Мойсея та усних переказів, відомий також як книжник.
-
(Переносне значення) Людина, яка формально, лицемірно дотримується правил, обрядів, моральних норм, нехтуючи їхнім справжнім духом; лицемір, ханжа.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фарист, р. фариста, д. фаристові, з. фариста, о. фаристом, м. фаристі, к. фаристе