фарцовка

1. Нелегальна купівля-продаж або перепродаж імпортних, переважно західних, товарів (одягу, взуття, електроніки тощо), що була поширена в СРСР у період дефіциту та обмежень на іноземну продукцію.

2. Сама діяльність фарцувальника (перекупника, спекулянта), який здійснював такі операції, часто з використанням зв’язків серед іноземців або працівників спецторгівлі.

3. Розм. Товари, які об’єктом такої діяльності (напр., “носити фарцовку“).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |