Тлумачення із “Словника української мови”* ФАРБ’ Я Р , а , ч., діал. Фарбувальник . [Йоганна:] Волосся я не фарбувала , пані . [Марція:] Я власне не про те ж і говорила . Лише завважила , що сеї барви абиякий фарб’яр не може вдати , та рідко де трапляється й в натурі (Л. Укр., III, 1952, 178).
фарб’яр
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |