Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ФАРБ’ Я Р , а , ч., діал. Фарбувальник . [Йоганна:] Волосся я не фарбувала , пані . [Марція:] Я власне не про те ж і говорила . Лише завважила , що сеї барви абиякий фарб’яр не може вдати , та рідко де трапляється й в натурі (Л. Укр., III, 1952, 178).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фарб'яр, р. фарб'яра, д. фарб'яреві, з. фарб'яра, о. фарб'ярем, м. фарб'яреві, к. фарб'яре