фанфара

[fɑnfɑrɑ] Іменник

Буква:Ф

Значення

  1. Коротка урочиста мелодія, що виконується трубами (або іншими духовими інструментами), часто з супроводом литавр, для урочистих церемоній, зустрічей, оголошення важливих подій тощо.

  2. Музичний твір або його частина, що імітує таку мелодію, призначений для виконання оркестром, духовими інструментами або на фортепіано.

  3. Перен. Яскрава, урочиста подія, промова, вислів тощо, що має на меті привернути увагу, відзначити щось з помпою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. фанфара, р. фанфари, д. фанфарі, з. фанфару, о. фанфарою, м. фанфарі, к. фанфаро

Походження слова (Етимологія)

Слово «фанфара» походить з французької мови. Французьке слово, у свою чергу, походить від пізньолатинського *fantaorna, яке виводиться від *fantagma, що пов’язане з латинським phantasma. Латинське phantasma походить від грецького слова, що означає «привид, примара», і пов’язане з дієсловом, що означає «робити видимим» та «з’являтися». Таким чином, первісне значення слова пов’язане з чимось, що з’являється або є видимим, але згодом воно набуло значення музичного інструмента.
Споріднені слова:труба, горн, сигнал

Більше записів