фанатик

1. Людина, сліпо та надмірно віддана якійсь ідеї, вченню, релігії чи діяльності, що проявляє непримиренність до інших поглядів і часто діє з крайнім завзяттям.

2. Запеклий прихильник, шанувальник когось або чогось (наприклад, спортсмену, музичного гурту, художнього напряму), що виявляє екстремальний ентузіазм.

3. (У ширшому значенні) Людина, яка діє з нестримним завзяттям і відданістю в певній справі, часто ігноруючи об’єктивні обставини.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |