фанаберистість БукваФ Властивість або якість людини, що проявляється в надмірній вибагливості, примхливості, зарозумілості та марнославстві; схильність до фанаберій. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←фанаберитисяпідкарбуватися→