фальцетний
[fɑlʲt͡sɛtnɪj] Прикметник
Буква:Ф
Значення
-
Пов’язаний з фальцетом — найвищим, тонким, дзвінким чоловічим голосом, що утворюється коливанням лише країв голосових зв’язок.
-
Виконаний таким голосом або призначений для його виконання.
-
Переносно: штучний, натягнутий, нещирий (про манеру мови, поведінку тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фальцетний, р. фальцетного, д. фальцетному, з. фальцетного, о. фальцетним, м. фальцетнім