фал

1. Мотузка, шнур або трос на судні для підйому чи спуску вітрил, прапорів, сигналів тощо (наприклад, бізан-фал, гіка-фал).

2. Елемент спорядження парашута — стропа, за яку стрибун може керувати куполом у польоті.

3. Розмовна назва штанини, штанини брюк (зазвичай у множині: “фали”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |