фактитивний

1. (у лінгвістиці) такий, що виражає причинність, тобто вказує на те, що суб’єкт викликає або змушує відбутися дію, стан або зміну стану об’єкта (наприклад, про фактитивні дієслова).

2. (у логіці та філософії) такий, що стосується фактів або заснований на них; фактичний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |