1. Який існує насправді, реально, а не уявно; справжній, дійсний.
2. Який відповідає дійсності, заснований на фактах; достовірний.
3. Який має місце в дійсності, але не закріплений офіційно, юридично; реальний, а не номінальний.
Словник Української Мови
Буква
1. Який існує насправді, реально, а не уявно; справжній, дійсний.
2. Який відповідає дійсності, заснований на фактах; достовірний.
3. Який має місце в дійсності, але не закріплений офіційно, юридично; реальний, а не номінальний.
Відсутні