фактичний

1. Який існує насправді, реально, а не уявно; справжній, дійсний.

2. Який відповідає дійсності, заснований на фактах; достовірний.

3. Який має місце в дійсності, але не закріплений офіційно, юридично; реальний, а не номінальний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |