фактотум

1. Усталена назва персонажа з п’єси французького драматурга Ежена Лабіша “Солом’яний капелюх” (1851) — слуги, який виконує найрізноманітніші доручення свого пана.

2. (За прямим значенням латинського виразу “fac totum” — “роби все”) Загальна назва людини, яка виконує найрізноманітніші доручення або обіймає посаду з широким колом обов’язків; універсальний помічник, довірена особа.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |