1. У математиці, зокрема в теорії категорій — функтор, що виникає внаслідок факторизації (розкладу) іншого функтора через його образ; функтор, побудований за допомогою універсальної властивості.
2. У програмуванні та комп’ютерних науках — об’єкт або функція, що поєднує в собі властивості фабрики (для створення об’єктів) та функтора (для операцій над структурами даних), інкапсулюючи логіку створення та трансформації.