1. Властивий давньогрецькому байкарю Езопу або його творчості; такий, що належить Езопу.
2. Перен. Такий, що виражений алегорично, іносказально, за допомогою прихованого натяку, умовної мови (часто через цензурні обмеження).
езопівський
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
В основі байки про Фалеса і бабу лежить езопівський сюжет про мудреця, який, задивившись на зорі, не помітив ями, впав у неї і лишився без вуха. Друга байка є переробкою міфа про Тантала, котрий, будучи запрошеним на бенкет богів, побажав зостатися на Олімпі назавжди, за що був покараний Зевсом: йому дозволили там залишитися, але над ним завжди висів камінь, готовий розтрощити його голову.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: t.d. () |