1. Назва шостого літера українського алфавіту (Е, е), що позначає голосний звук переднього ряду середнього підняття ненапруженої середи.
2. Назва звука [е] або [е̝], що позначається цією літерою.
ей
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Або ж я, дядьку… Ей, не вчись брехати, бо ще ти молодий! Язика шкода!
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
*╙ ╬z╙’зv!╖В╓Ж╓8┴сGjCРHтеb8╔щL` ╧z@rwvW║╫ЛЭXXэ¤┘ИыОчУ╧jш╔П№╜▄Мz
Частина мови: іменник (однина) |