евдемонізм

1. Філософська теорія, що вважає щастя (блаженство, евдемонію) найвищою метою людського життя та основним критерієм моральності.

2. Етичний напрям, що постулює прагнення до щастя як основу моральної поведінки та визначальний мотив людських вчинків.

Приклади:

Приклад 1:
Їхній евдемонізм[73] — інтелігентний евдемонізм… їхня етика — етика інтелігентної натури. І Лаговський силувався сконцентрувати перед собою в систематичну теорію всі ті розкидані враження, які він виловлював з розкиданих писань Єфрема Сірійця.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
(<< back) 73 Евдемонізм — ідеалістичний напрям в етиці, який вважає основою моральності прагнення людини до щастя. (<< back) 74 Фантастичні імпровізації (франц.). — Тютюнник Григорій, "Вир"