Древослів

Словник Української Мови

в'язіль

[ʋ'jɑzilʲ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рослина родини бобових з перистим листям, рожевими або білими квітками, що росте на луках і використовується як кормова культура; конюшина (Trifolium).

  2. (Ботаніка) –

    Застаріла назва для деяких видів рослин родини бобових, зокрема конюшини лучної (Trifolium pratense).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. в'язіль, р. в'язелю, д. в'язелеві, з. в'язіль, о. в'язелем, м. в'язелеві, к. в'язелю

Більше записів