Значення
- (Ботаніка) –
Біологічний процес у рослин, при якому через брак світла (зазвичай при вирощуванні в темряві) стебла надмірно витягуються, листя не розвивається нормально, а хлорофіл не утворюється, через що рослина набуває блідо-жовтого або білуватого забарвлення.
- (Медицина) –
У переносному значенні — стан ослаблення, виснаження, блідості, спричинений несприятливими умовами існування, браком чогось життєво необхідного (наприклад, духовної їжі, соціальних контактів).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. етіоляція, р. етіоляції, д. етіоляції, з. етіоляцію, о. етіоляцією, м. етіоляції, к. етіоляціє