Значення
- (Ботаніка) –
Етіольованість — біологічний стан рослин, що розвиваються в умовах повної або значної відсутності світла, який характеризується втратою звичайного зеленого забарвлення (через недостатній синтез хлорофілу), видовженими та ослабленими пагонами, недоразвиттям листових пластин і порушенням нормального процесу фотосинтезу.
- (Біологія) –
Етіольованість — у більш широкому сенсі — ознака або властивість чого-небудь, що перебуває в стані дефіциту життєво необхідних умов для нормального розвитку, що призводить до його ослаблення, виродження або недорозвиненості (переносне вживання, аналогічно до біологічного терміна).
Правопис та відмінювання
н. етіольованість, р. етіольованості, д. етіольованості, з. етіольованість, о. етіольованістю, м. етіольованості, к. етіольованосте