етіольованість

[ɛtiolʲoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Етіольованість — біологічний стан рослин, що розвиваються в умовах повної або значної відсутності світла, який характеризується втратою звичайного зеленого забарвлення (через недостатній синтез хлорофілу), видовженими та ослабленими пагонами, недоразвиттям листових пластин і порушенням нормального процесу фотосинтезу.

  2. (Біологія) –

    Етіольованість — у більш широкому сенсі — ознака або властивість чого-небудь, що перебуває в стані дефіциту життєво необхідних умов для нормального розвитку, що призводить до його ослаблення, виродження або недорозвиненості (переносне вживання, аналогічно до біологічного терміна).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. етіольованість, р. етіольованості, д. етіольованості, з. етіольованість, о. етіольованістю, м. етіольованості, к. етіольованосте

Більше записів