1. (від фр. échappée — “втеча”) У фортифікації: потайний, зазвичай підземний, вихід із замку, фортеці або оборонної споруди, призначений для несподіваної вилазки, підвезення припасів або рятувальної втечі гарнізону під час облоги.
2. (переносно) Несподіваний вихід із скрутного становища, засіб уникнення небезпеки або неприємностей.