еродованість

1. Властивість за значенням прикметника “еродований”; стан, коли щось піддалося ерозії, пошкоджено або зруйновано внаслідок розмивання, вивітрювання або інших руйнівних процесів (переважно про ґрунт, гірські породи).

2. Переносно: ослаблення, втрата міцності, цілісності або авторитету (про явища, інституції, відносини).

Приклад 1:
Важливо враховувати експозицію і пов’язану з нею еродованість південних та східних схилів, що викликано тут швидким таненням снігу під прямими сонячними променями (на східних – вранішніми). Експозиція – орієнтування схилів за сторонами світу.
— Тютюнник Григорій, “Вир”