Значення
- (Література) –
Епітет — художній засіб, образне визначення, яке надає предмету, явищу чи особі додаткової характеристики, виражає емоційне ставлення автора та часто має метафоричний характер (наприклад: “ясне сонце”, “чорна туга”).
- (Лінгвістика) –
Епітет — у лінгвістиці та фольклористиці: стійке, традиційне словосполучення, що виконує аналогічну стилістичну функцію і є характерним означенням для певного предмета в рамках конкретної культури або жанру (наприклад: “сине море”, “добрий молодець”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. епітет, р. епітета, д. епітетові, з. епітет, о. епітетом, м. епітеті, к. епітете
Походження слова (Етимологія)
Слово «епітет» походить від французького «épithète», яке, своєю чергою, походить від латинського «epitheton», що означає «означення». Латинське слово було запозичене з грецької, де «епітет» (epitheton) буквально означає «додане», оскільки початково вживалося у виразі «додане ім’я». Грецьке слово утворене від дієслова «epitithenai» — «класти, додавати», яке складається з префікса «epi-» (на-, до-, при-) та дієслова «tithenai» (класти). Це дієслово споріднене з праслов’янським *děti та українським «діти».