Древослів

Словник Української Мови

епістаз

[ɛpistɑz] Іменник

Буква:Е

Значення

  1. (Біологія) –

    (у генетиці) тип взаємодії неалельних генів, при якому один ген (епістатичний) пригнічує або модифікує прояв іншого гена (гіпостатичного), що знаходиться в іншому локусі.

  2. (Медицина) –

    (у медицині, застаріле) зупинка виділення сечі або кровотечі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. епістаз, р. епістазу, д. епістазові, з. епістаз, о. епістазом, м. епістазі, к. епістазе

Більше записів