епімер

1. У хімії, особливо в хімії вуглеводів: один із двох стереоізомерів, що відрізняються конфігурацією лише одного хірального центру в молекулі, наприклад, у моносахаридах.

2. У біохімії: різновид ізомерів цукрів, які є діастереомерами, що відрізняються конфігурацією гідроксильної групи лише при одному атомі вуглецю (наприклад, глюкоза та галактоза є епімерами при четвертому атомі вуглецю C4).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |