Епіксилія — у середньовічній та ранньомодерній книжковій справі: короткий текст (присвята, пояснення, молитва тощо), написаний переписувачем або власником на початку або в кінці рукописної книги, часто на форзаці або вільному аркуші.
Епіксилія — у палеографії та кодикології: додатковий запис (колофон, власницький напис, глоса, пам’ятка) у рукописній або стародрукованій книзі, що не належить до основного тексту твору, але має історичну, культурну або профілістичну цінність.