Значення
- (Історія) –
У давньогрецькій міфології — один із семи синів легендарних героїв-епігонів, які здійснили успішний похід на Фіви, щоб помститися за загибель своїх батьків (епігони — «нащадки»).
- (Література) –
У переносному значенні — послідовник, наслідувач, який сліпо копіює ідеї, стиль або творчість попередників, не вносячи нічого оригінального; представник епігонства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. епігонії, р. епігоній, д. епігоніям, з. епігонії, о. епігоніями, м. епігоніях, к. епігонії