1. (в антропології та етнографії) Система міжплемінних або міжродових шлюбних зв’язків, що передбачає обов’язковість одруження чоловіка чи жінки поза межами власної соціальної групи (роду, племені).
2. (в біології) Спосіб розмноження деяких одноклітинних організмів (наприклад, інфузорій), при якому відбувається тимчасове злиття двох особин (кон’югація) для обміну спадковим матеріалом без утворення статевих клітин (гамет).