Словник Української Мови
Буква
1. У релігійному контексті — сукупність релігійних вірувань, релігія, конфесія; також релігійна громада, спільнота віруючих однієї конфесії.
2. У переносному значенні — переконання, ідея або принцип, яким людина віддано служить; віровчення, доктрина (наприклад, політична, філософська).
Приклад 1:
Завиті у пергамент неба зодіаки ввижаються нам у хрестах щоночі, і мрії наших вір горять стожарним маком. І з зір загаслих іскри осявають очі, червоні півні синій місяць кличуть — це буревій краси, прапервнів громовиця!
— Невідомий автор
Приклад 2:
«Вір мені». «Nevermore».
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Вирію віршів вір». «A ty zvir!» «А ти — моя туга.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”