1. (у ботаніці) Спосіб життя рослин (епіфітів), які ростуть на інших рослинах (переважно на деревах або чагарниках), використовуючи їх лише як опору, а не паразитуючи на них.
2. (у біології, ширше) Явище проживання організмів (не лише рослин) на поверхні інших рослин без шкідливого для них впливу.