епічність

1. Властивість художнього твору, що належить до епосу або характерна для нього; здатність відтворювати життя в широких, масштабних картинах, що охоплюють значні часові проміжки або суспільні явища.

2. Велич, грандіозність, монументальність, що вражає своїм розмахом і значущістю (переносне значення).

3. Повільність, нетерміновість, розтягнутість у часі, обставинності (розмовне, часто іронічне значення).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |