Значення
- (Історія) –
У Стародавній Греції та Візантійській імперії — намісник, правитель великої адміністративної області (епархії).
- (Релігія) –
У православній та деяких інших християнських церквах — титул вищого духовного ієрарха (архієрея), що очолює церковну адміністративно-територіальну одиницю (епархію); єпископ або архієпископ, якому підпорядкована певна область.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. епарх, р. епарха, д. епархові, з. епарха, о. епархом, м. епархові, к. епарху