епанастрофа

1. У риториці та поетиці — стилістична фігура, що полягає в повторенні одного й того самого слова або словосполучення на початку та в кінці речення, строфи або віршового рядка (наприклад: “Плуг порве її широкі груди, Плуг порве”).

2. У музиці — повторення теми або мотиву у дзеркальному (оберненому) русі, коли інтервали мелодії йдуть у зворотному напрямку.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |