Значення
- (Лінгвістика) –
У риториці та поетиці — стилістична фігура, що полягає в повторенні одного й того самого слова або словосполучення на початку та в кінці речення, строфи або віршового рядка (наприклад: “Плуг порве її широкі груди, Плуг порве”).
- (Мистецтво) –
У музиці — повторення теми або мотиву у дзеркальному (оберненому) русі, коли інтервали мелодії йдуть у зворотному напрямку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. епанастрофа, р. епанастрофи, д. епанастрофі, з. епанастрофу, о. епанастрофою, м. епанастрофі, к. епанастрофо