Епаналепсис — стилістична фігура в риториці та поетиці, що полягає в повторенні одного й того ж слова або словосполучення на початку та в кінці речення, віршового рядка або строфи для надання висловлюванню емоційної сили, логічної завершеності або ритмічної виразності.
Епаналепсис — в лінгвістиці та теорії тексту: повтор морфеми, слова або фрази спочатку та наприкінці мовленнєвого відрізка (речення, рядка, строфи, абзацу), що слугує для створення композиційної цілісності та акцентованого виділення ключової думки.