війя

Приклад 1:
Та ще при­вез­ли яко­гось німецько­го во­за, дов­же­лез­но­го, що й у дворі не зміститься, та то­го во­за са­ми­ми кин­дя­ка­ми й вис­ла­ли, аж по люш­нях, по ко­ле­сах теліпається, на війя кин­дик ля­гав, а во­лам ро­ги, як те вільце, чер­во­ни­ми та бла­кит­ни­ми ши­ро­чен­ни­ми стрічка­ми вви­ли, вінки з ду­бо­во­го лис­ту та з зо­ло­тих гвоз-диків на шиї во­лам повіша­ли. То бу­ли пишні во­ли, що во­ла аж до землі зви­са­ють, а то – на­че вві сні тобі ввид­жується.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”