Ензоотичність — властивість інфекційної хвороби тварин постійно зберігатися на певній території (у природному осередку, господарстві, регіоні) через наявність джерел збудника та сприятливих умов для його передачі, що призводить до спорадичних випадків захворювання серед місцевих тварин.