Значення
- (Філософія) –
(у філософії, особливо в екзистенціалізмі) стан важкого внутрішнього переживання, тривоги, відчуття власної випадковості та відповідальності у світі, що часто супроводжує процес свідомого існування та вибору.
- (Психологія) –
(переносно) почуття гнітючого тягаря, душевного дискомфорту, внутрішньої неспокою, сумнівів або тривоги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отягання, р. отягання, д. отяганню, з. отягання, о. отяганням, м. отяганні, к. отягання