еномотія

Значення

1. (Історія) –

   У Стародавній Греції, особливо в Спарті, — найменша військова підрозділ, тактична одиниця у строю фаланги, що складалася приблизно з 25–36 воїнів (гоплітів), які часто були пов’язані між собою клятвою взаємної вірності (еномотією).

2. (Історія) –

   У Стародавній Греції — сама клятва, урочиста присяга на вірність, яку приносили воїни одне одному в межах такого підрозділу.

Правопис та відмінювання