енантіомерний

1. (у хімії, особливо стереохімії) такий, що стосується енантіомерів — пари оптично активних ізомерів, які є дзеркальними відображеннями один одного та не суміщаються в просторі, подібно до лівої та правої руки.

2. (у фармакології) такий, що описує речовину (енантіомер), яка є одним із двох оптичних ізомерів молекули, що часто мають різну біологічну активність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |