1. Один з пари стереоізомерів, які є дзеркальними відображеннями один одного та не суміщаються в просторі, подібно до лівої та правої руки; характерний для сполук, що містять хіральний центр.
2. В оптичній ізомерії — кожна з двох форм речовини, оптична активність яких однакова за величиною, але протилежна за знаком (обертання площини поляризації світла вправо чи вліво).