1. (в електроніці) електрод у біполярному транзисторі, основним призначенням якого є інжекція (випромінювання) носіїв заряду (електронів або дірок) у базу для формування робочого струму.
2. (в радіотехніці, застаріле) передавач, радіопередавальний пристрій або радіостанція.
3. (в оптиці та фізиці) джерело, об’єкт або речовина, що випромінює електромагнітні хвилі, частинки або інші види випромінювання.