еманувальний

[ɛmɑnuʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:Е

Значення

  1. (Фізика) –

    Який стосується еманування, пов’язаний з процесом випромінювання, виділення або поширення чогось від джерела.

  2. (Філософія) –

    У філософії (зокрема, в неоплатонізмі) — такий, що описує походження всього сущого з єдиного першоджерела (Абсолюту, Єдиного) через ієрархічне сходження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. еманувальний, р. еманувального, д. еманувальному, з. еманувального, о. еманувальним, м. еманувальнім

Більше записів