елітарний

[ɛlitɑrnɪj] Прикметник

Буква:Е

Значення

  1. (Соціологія) –

    Властивий еліті, призначений для неї; такий, що відрізняється винятковістю, вишуканістю і доступний лише обмеженому колу осіб з високим соціальним статусом, освітою або матеріальними можливостями.

  2. (Соціологія) –

    Такой, що вважає себе або вважається вищим, найкращим у певному колі; обмежений, замкнутий для широкого загалу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. елітарний, р. елітарного, д. елітарному, з. елітарного, о. елітарним, м. елітарнім

Більше записів